Робота Гуриної Валерії, учениці Чортківської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2,
переможниці міського конкурсу, присвяченого 25-ій річниці створення
громадсько-політичної організації «Народний Рух України за перебудову»
Народний рух витоптує стежки
Народний рух витоптує стежки,
Роками прагне відродити націю.
Перебудова з нами назавжди,
За гідну і стійку цивілізацію.
Перебудова. Вічна і жива,
Запалена іскрою незалежності.
І кожну долю вирішать слова
Про націю і наші приналежності.
А чий ти син і де твоя душа?
І хто побореться з національністю?
Демократично майже нежива,
Ідеологія кричить тональністю.
Та час настав. Критично підійшов
І запалив яскраву демонстрацію.
Це мій народ живий ланцюг знайшов,
Щоб подолати вже радянізацію.
І досить нам дивитись не туди,
Шукати світло в псевдо радикальності.
Перебудова зробить навкруги
Велику правду зі смаком реальності.
Суспільний рух зруйнує владу ту,
Яка потрапила в дискредитацію.
А потерпаємо від цього ми,
Бо нам дарують дезорієнтацію.
Та Україна поки ще жива,
І не потрібно всіх байдужих слухати.
Перебудова. Рана чи стріла?
І хто ж на рану буде волю дмухати?
Вже чверть століття поштовхом міцним,
Ламають люди свої мізки й долі.
І хтось із них залишиться живим,
А хтось потрапить і до грат неволі.
Така ціна за наш народний дух,
Який віками з вірою тримається.
Протест і мітинг,що й тепер не вщух,
Поміж людей роками розливається.
А хто ж свободу нашу підійме,
Окрім народу, що життя шукатиме?
А хто ж цей рух продовжить і піде?
Не знаєте? А Україна – знатиме!
Героїв пам’ятатимуть завжди,
І справу Чорновола також знатимуть.
І тих, хто Батьківщині честь віддав,
Довіку українці пам’ятатимуть.
Перебудова і народний рух,
Це не книжки і факти із історії,
Бо це сучасний і народний дух,
Який забув про щастя меланхолії.
Народ живе. І житиме повік,
І право чесності за віру матиме,
І про суспільно-політичний рух
Все покоління українців знатиме.
Перебудова. Вічна і жива,
Запалена іскрою незалежності.
І кожну долю вирішать слова
Про націю і наші приналежності.