Субота
21.09.2019
23:39
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Вересень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Архів записів
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 73
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Друзі сайту
Чортківська ЗОШ І-ІІІ ст. N2

       

 З історії школи

       

Історія будівлі, в якій сьогодні знаходиться Чортківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2, розпочалась ще у далекому ХVІІІ ст., коли було вирішено збудувати в місті Чорткові центр спільного цеху ремісників-шевців українців і поляків, цех «Sutores». Згодом його стали називати «цех люду руського і польського». У другій половині ХІХ ст. тут жив швець Панько Пасинкевич, у якого постійно було багато учнів і підмайстрів. Вони виготовляли на продаж взуття не тільки для мешканців Чорткова та навколишніх сіл, але й на замовлення копичинецького купця Вітольда, який продавав цю продукцію за кордон.

У 80-х роках ХІХ ст. власність шевця була викуплена міським магістратом. І у 1905 р. на території цеху була побудована чотирьохкласна жіноча школа з польською мовою навчання імені польської королеви Ядвіги. У 1907 р. було збудовано ще один корпус школи і перенесено в нього початкову школу, а в центральному корпусі відкрито польську державну гімназію імені Юліуша Словацького. Початкову школу тоді називали «школа людова повшехна» (тобто народна, загальна). В обох корпусах школи та гімназії були просторі класи з пічним опаленням.

Першим директором польської гімназії був Людвіг Мошинський, якого з часом змінив Юзеф Станкевич, а потім Станіслав Матушевський. А початкову школу очолювали Анна Шидловська, Юзефа Гжимбіцька, Кароліна Франц, Софія Гжефська. З вересня 1939 р. у зв’язку із приєднанням західно-українських земель до УРСР польські школи перестали існувати.

У часи німецької окупації в обох корпусах школи розташовувався штаб окупаційних військ та місцева німецька комендатура. 23 березня 1944 р., внаслідок наступу радянських військ, відбулося звільнення м. Чорткова від німецько-фашистських загарбників. І вже з вересня 1944 р. у двох приміщеннях запрацювали дві школи: перший корпус – школа з російською мовою навчання та другий корпус – українська початкова школа.

В архівних матеріалах, що збереглися з 1946 р., школа згадується, як російська, що займала обидва корпуси. І першим наказом від 21.08.1946 р. приступив до обов’язків директора школи Замрига Павло Григорович, молодий офіцер, звільнений в запас після закінчення Другої світової війни. На посаді директора школи він був до 6 лютого 1949 р. Після цього займав посаду завідуючого міськвно м.Тернополя і заступника начальника Тернопільського облуно.

Неповний рік, з 07.02.49 р. по 14.01.1950р., очолював школу Лисенко В.В. З 14 січня 1950 р. по 1 вересня 1954 р. директором школи був призначений вчитель фізики, випускник Сумського педагогічного інституту, Зубченко Анатолій Семенович. За роки керівництва він зумів оновити колектив випускниками цього ж вузу, впроваджував передовий досвід, сприяв підвищенню кваліфікації вчителів школи.

З 01.09.1954 р. по 03.12.1968 р. посаду директора школи року обіймав молодий офіцер, вчитель історії Буркут Григорій Олексійович. Росіянин за національністю, він дбав про вивчення української мови у російськомовній школі, багато зробив для зміцнення матеріальної бази школи. Син Григорія Олексійовича, випускник школи, сьогодні викладач Чернівецького державного університету, політолог, доктор історії Ігор Григорович Буркут у своїх спогадах про батька писав, що коли у 60-х роках районне керівництво запропонувало Григорію Олексійовичу у напівзнищеному домініканському костьолі у м.Чорткові обладнати спортивний зал для учнів школи, він категорично відмовився і відразу взявся за виготовлення проектної документації на добудову школи. У 1967 р. школа змінила свій зовнішній вигляд, було з’єднано два корпуси добудовою, де на першому поверсі були зроблені просторі нові класні кімнати, а на другому поверсі – спортивний зал розміром 30м х 25м. На той час це був найкращий зал у м.Чорткові, у ньому проводилися всі районні змагання з волейболу і баскетболу. У цьому ж році у підвальному приміщенні була побудована автономна котельня на твердому паливі, по всіх корпусах було проведено теплотрасу.

З 3 грудня 1968 р. по 6 листопада 1973 р. на посаді директора школи працював вчитель математики, інспектор райво Чекалюк Мартин Григорович, талановитий керівник, вмілий організатор дозвілля учнів та вчителів, краєзнавчої і туристичної роботи. Неухильно дбаючи про зміцнення матеріальної бази школи, він за рік з допомогою шефської організації військового гарнізону зводить ще одну добудову з боку спортивного майданчика. На першому поверсі у ній розташовуються майстерні з обробки дерева та металу, а на другому поверсі - актовий зал.

У повоєнних роках у школі працюють досвідчені педагоги: заслужені вчителі Петренко Катерина Миколаївна, Москальонова Олександра Іванівна, кращі вчителі школи Штань Валентина Григорівна, Нагірняк Остап Михайлович, орденоносець Колобкова Анастасія Петрівна.

З грудня 1973 р. по вересень 1981 р. директором школи був теж колишній офіцер, учасник Другої світової війни, фізик Маркін Віктор Володимирович. Ретельно підбирав педагогічні кадри, зміцнював трудову дисципліну серед учнівського і педагогічного колективів. З виходом Маркіна В.В. на заслужений відпочинок з 01.09.1981 р. по 25.08.1985 р. посаду директора школи займала інспектор райво, вчитель історії Чуйко Зінаїда Василівна, яка була мудрим наставником, порадником та душею всього педагогічного колективу. З 25 серпня 1985 р. по 11 січня 2012 р. посаду директора школи обіймав Войтович Богдан Михайлович.

До 1991 р. школа була російськомовною. З 1994 р. навчальний заклад припинив набір в російськомовні класи. Школа пишається цілою армією випускників, котрі пов’язали свою долю із професією захисника Вітчизни. Під керівництвом мудрих наставників, військових керівників підполковника Міндіашвілі Володимира Йосиповича та майора Феокрітова Віталія Олександровича кілька десятків років проводилась цілеспрямована робота з військово-патріотичного виховання молоді. Серед випускників школи вже є генерали, полковники, командири військових підрозділів, а випускник Саприкін Юрій працює у центрі космічних польотів, має наукову ступінь. Лебедєв Сергій , полковник , керівник одного із авіаційних заводів на Далекому Сході.

Ця добра традиція живе і нині. За роки незалежності України стали офіцерами Української Армії понад 20 випускників, які сьогодні служать у Чорткові, Львові, Івано-Франківську, Самборі, Чернігові, Харкові. Деякі з них вже викладачі військових інститутів. Так Васюта Костянтин – старший викладач Харківського військового університету, підполковник, Летун Сергій – викладач Московського військового інституту, перекладач з корейської та китайської мов, Агєєв Олександр – підполковник, викладач Васильківського військового училища, Храпчинський Олег – керівник польотів на гелікоптерах Васильківського військового училища. Гордістю школи є випускники, котрі досягли вершин у нашій державі та на території країн СНД. Жигунова Ірина – начальник Чортківського районного управління юстиції. Білоусов Вадим – військовий хірург, закінчив Ленінградську військову медичну академію, нині відомий підприємець у Тольяті. Москальонов Юрій – колишній архітектор Чорткова. Шегедин Юрій – кандидат медичних наук у Львові. Холоденко Вадим – капітан криголамів «Ленінград», пізніше «Москва». Герстен Борис – журналіст, очолює спортивний відділ Білоруського центрального телебачення. Довгалюк Андрій – кандидат медичних наук, завідуючий кафедри онкології Санкт-Петербурзької медичної академії. Мінтлащук Аркадій – Київ, провідний дерматолог України. Колесников Микита – президент групи компаній «Савва» у Москві, меценат школи. Лук’янчук Антоніна – професор Чиказького національного університету ім..Люїса. Відрадно, що випускники школи не забувають свою Альма-матер і збираються у її стінах навіть через десятки років, надають спонсорську допомогу.

На даний час у школі працює 42 педагогічних працівники. З 12 січня 2012 р. по даний час директором школи є Кульчицький Руслан Володимирович – вчитель історії, кандидат історичних наук. Всю свою роботу директор школи разом із колективом спрямовує на подальше вдосконалення навчально-виховного процесу, зміцнення матеріально-технічної бази школи, виховання учнів в національно-патріотичному дусі, розвиток особистості учнів та покращення їх умов навчання і відпочинку. З 2004 р. по даний час заступником директора з навчально-виховної роботи в школі працює Слонь Галина Йосифівна – спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист, вчитель хімії. З 2012 р.  заступником директора школи з виховної роботи в школі працює Кушнірик Марія Іванівна – спеціаліст другої категорії, вчитель української мови і літератури, а з серпня 2015 р. Нестеренко Наталія Михайлівна – спеціаліст вищої категорії, вчитель української мови і літератури. Традицією у школі стало проведення загальношкільних свят Першого та Останнього дзвоника, Випускного вечора, тижня Незалежності, вечора посвяти дев’ятикласників у старшокласники, «Козацькі розваги», посвяти п’ятикласників у «соколята», родинні свята «Різдвяні посиденьки» та ін. Цілеспрямовано ведеться робота з обдарованими дітьми. Учні школи постійно займають призові місця у Всеукраїнських учнівських олімпіадах з базових навчальних дисциплін, у різноманітних міських, районних та обласних конкурсах, спортивних змаганнях, виставках, акціях тощо. У школі створено навчальні кабінети фізики, хімії, біології, інформатики, історії, музики, майстерні з обробки тканини та харчових продуктів, деревини та металу та ін.

Чимало з випускників школи обрали професію вчителя і повернулися працювати в рідну школу. Це: Коваленко Є. М., Александрова Т.Є., Вишнякова Н.В., Зайцева С.Л., Рунько Т.Т., Срульова М.С., Польова Н.В., Починок І.В., Ханигін О.В., Паньків С.В.